«Держава» — діалог Платона, присвячений проблемі ідеальної держави. Він був створений у 360 р. до н.е. На думку Платона, держава є втіленням ідеї справедливості. В діалогові вперше чітко вказані філософи як люди, здатні осягнути те, що завжди тотожне самому собі.
Діалог містить систематику й короткий критичний аналіз різновидів державного устрою (ідеальна «держава майбутнього», котра поки не існує, до нього не входить), розташованих Платоном за мірилом поступової деградації, що має вигляд еволюції в часі, але незворотність такої еволюції прямо не стверджується, а саме питання невідворотності деградації не поставлене чітко, тож маючи бажання, цю деградацію можна вважати лише описом певної тенденції, вельми подібної до занепаду ладу первісної демократії. Ось це мірило типів держави (від найкращої до найгіршої): Аристократія й Монархія, Тимократія, Олігархія, Демократія, Тиранія.
Платон — автор багатьох філософських праць: «Хармід», «Евтідем», «Евтифрон», «Критіас», «Мінос», «Еріксіас», «Алківіад Перший», «Сократова Апологія», «Гіппій Великий» тощо.
Переклад українською Ярослава Мішанича.
เกี่ยวกับผู้แต่ง
Плато́н (грец. Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи відомої як Академія Платона. Один з основоположників європейської філософії нарівні з Піфагором, Парменідом і Сократом.